Фабінг

Термін «фабінг» вперше з’явився в 2012 році. Назва є похідною від слів «телефон» і «зневажливе ставлення» (зрозуміло, не до телефону, а до оточуючих). Його авторами стали співробітники американського рекламного агентства McCann.

Дослідження психологів Кентського університету (Огайо) зафіксували більшу схільність до фабінгу у жінок та виявили взаємозв’язок між фабінгом і «синдромом втрачених можливостей».

Синдром втрачених можливостей або FOMO (від англ. “Fear of missing out”) – острах пропустити цікаву подію або гарну можливість, що провокується в тому числі і переглядом соціальних мереж.

Вчені відмічають, що близько 17% власників мобільних телефонів постійно перевіряють свої гаджети. І з кожним роком кількість «залежних від смартфонів» зростає. Фабінг вже назвали хворобою 21 століття.

    Причини виникнення будь-якої психологічної залежності відомі. Одна з основних – це спосіб уникнення, відходу від чогось важливого: особистих проблем чи труднощів у відносинах, різних тривог та страхів, наприклад самотності чи смерті, психічного болю, сильних почуттів, тощо. До того ж, фабінг, як форма прояву кіберзалежності, має зв ҆язок із «синдромом втрачених можливостей» - соціокультурним феноменом, так би мовити побічним ефектом цивілізаційного тренду діджіталізації. Він проявляється у безкінечному страху, що життя «проходить повз» і ти можеш пропустити якусь можливість, наприклад, новину у соцмережах чи подію, яка проходить, між іншим, не в тебе. До цього синдрому, до гальмування швидкості соціального обміну, який відчувається суб҆єктивно, призводить брак компетенцій в спілкуванні, проблеми з прийняттям рішень, незадоволенні потреби у спілкуванні, прийнятті, приналежності до соціальної групи, знаннях, невпевненість у собі, відсутність навички розрізняти свої почуття та спиратись на них. Великі об҆єми інформації, підсилені мультимедійними ефектами та інноваційними технологіями, здатні розсіювати увагу в неструктурованому просторі інформальної освіти.

   Отже, фабінг негативно впливає на саморозвиток і самоактуалізацію особистості. Такий вид кіберзалежності призводить до негативних наслідків – руйнуються відносини, часто суб҆єктивно відчуваються втома та ефект «загруженості» інформацією, з ҆ являється обмеженість чи відсутність вибору поведінки у конкретній ситуації, ускладнюється емоційний фон та життя людини вцілому. 

    Профілактикою формування фабінгу може бути планування днів без гаджетів, прояв вольового зусилля в упорядкуванні програм у смартфоні і перевод деяких в інший режим, відключення непотрібних додатків, які турбують сигналами чи повідомленнями, відключення самих сигналів чи блокування можливості повідомлень, відмова від онлайн ігор, введення корисної традиції не користуватись (чи обмежити у часі та кількості) гаджетами при спілкуванні чи на відпочинку. Зосередження уваги на оптимізації особистісних стратегій самореалізації, які збалансують конкуруючі, конфліктні цілі життя, може допомогти зосереджувати увагу на дійсно потрібному, робити усвідомлений вибір , в тому числі в контексті неформальної та інформальної освіти, та підвищити психічне благополуччя. 

      Корисно намагатись розуміти, що важливо саме для вас, частіше робити те, що подобається, спиратись на свої відчуття у процесі ( запах, колір, звук, тощо) та на почуття, які виникають.